- намовлений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до намовити. || намо́влено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
намовлений
Смотреть что такое "намовлений" в других словарях:
намовлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
